Організація гуцульського весілля

  • Гуцульське весілля в Карпатах.

    Гуцульське весілля Традиційне весілля в гуцулів немов казка, воно наповнене веселою музикою, різноманітними кольорами і безмежною радістю. Вбирання. Будь-яке весілля в Карпатах починається з вбирання деревця. Деревце – це верхівка ялиці чи смереки. Деревце зрізають дружби молодого, яких урочисто зустрічають музиканти. Прикрашання деревця. Прикрашають деревце, за обрядом, штучно зробленими квітками. Перші дві «косиці» зяв'язують батьки. Після цього солодко цілуються і , як годиться до «пари» танцюють традиційно «Гуцулку». За тим деревце починають прикрашати дружки з дружбами різнокольоровими квітками. Пів деревце на стіл обов'язково ставлять калачі. Одягання. Після цього обряду починається одягання молодої. Їй на голову вдягають традиційний вінок. Вдягання молодих триває близько трьох годин. Обряд вдягання проводиться під мелодії скрипки і та призначені для цього співанки. Все це символізує прощання молодят з свободою, незалежністю, гулянням. І ось наречені одягнені в барвистий старовинний гуцульський одяг. Молода, зазвичай, у веселковому віночку, барвистій вишиванці, кептарі і квітчастій хустці, в яскравих запасках і постоликах, візерунчастих капчиках. Молодий в кресані з пишним пір'ям, в кептарі й вишиванці, в чересі, з тобівкою за плечима, з барткою в руках. Зустріч гостей. Опісля починається стрічання гостей. Поважних гостей зустрічають троїсті музики, одягнені в гуцульський традиційний одяг, під весільний марш. Батьки молодят цілують гостей і дякують за прихід. Дружки з дружбами квітчають кожного гостя, щоб всі бачили,що це весільний гість, частують закусками і випивками. Застілля. Шинкар з дружками і дружбами припрошують гостей до столу. Наливають та угощають усіх. Музиканти веселять людей веселою музикою, жартують, співають весільні коломийки і пісні про кохання. В співанках оспівується дівоча коса, юні роки молодих, весільні калачі, батьківську любов, Гуцульський край. Вивід. Цей обряд супроводжується жалісною мелодією скрипки. Дружби, дружки та гості тримаються міцно за руки, аби не розірвати коло, три рази обходять навколо столу та співають до виводу «Ой з-Загір'я місяченько», молодят виводять з-за столу, вони стають перед батьками на коліна, шинкар проголошує «прощі», просить благословення у батьків для наречених, а наречені схиляють голови перед батьками, які тримають калачі для благословення молодих. Після «прощі», молоді та всі гості, тримаючись за руки, проходять під калачами, які тримають батьки навхрест, виводяться на данцовню, танцюють всі єдиним колом, виходять із приміщення під гуцульські співанки та мелодії троїстих музикантів. Молода пара сідає на коні, які також одягнені в гуцульських нарядах. Батьки, дружки, дружби та всі гості йдуть за молодятами до церкви на їх вінчання. Вінчання. В церкві обов'язково лунає церковний хор. Вінчані батьки тримають калачі, церковні корони над головами наречених тримають дружба з дружкою. Матір молодого ставить молодій на плечі хустку, якою наречений повинен «повити» молоду. Після вінчання, дружби з дружками тримають рушники під якими молода пара виходить з церкви. Вийшовши з церкви молоді крутять весільний калач за сонцем три рази і розривають його. Калач розламують і по кусочку роздають кожному гостеві. Зустріч молодих. Після повернення гостей і молодят з церкви до хати , батьки з калачами на рушниках зустрічають молодих, музика грає весільний марш. Матері посипали пшеницею, а молодий крисанею ловить зерна. За повір'ям, скільки зерен зловив, стільки дітей буде мати. Молодих частують медом, щоб життя було солодким, обсипають пшеницею та цукерками, а решета за сонцем, щоб були багатими і щасливими. Весь обряд виконується три рази. Застілля та повниця. Всіх гостей саджають за столи. Спершу всі говорять «Отче наш..». Після поданих стрів шинкар оголошує повницю. Він розказує яка гарна пара і як їй потрібна фінансова допомога. Він закликає спершу батьків, дружбів, дружок, рідних, родину, сусідів і знайомих. Після кожної пари шинкар оголошує що і скільки принесли. Кожен газда старається принести не менше як попередній. Завивання молодої. Молодих садять посеред танцювального залу на стільці, застелені ліжниками, проти них сідають батьки з калачами в руках. Матері знімають віночки з молодих, ставлять на калачі. Після зняття з голови вінка, молодий завиває хустку на голову молодій і цілує свою господиню. Молоді встають зі стільців, а дівчата біжать швидше сісти на стільці, де сиділи молоді, щоб скоріше вийти заміж. Після цього молодята танцюють «Гуцулку». Дякують музикантам, кухарям, помічникам, батькам і всім тим хто приймав участь в підготовці їхнього весільного свята. Під ранок, коли вже більшість гостей розійшлось, батько чи один із дружбів виносить весільне деревце і несе до дому де будуть жити молодята. Чіпляють його на найкрасивіше дерево- яблінку перед хатою.

    Категорія: Організація гуцульського весілля
    Створено: 2021-08-17 16:26:25